Тарас Чекурда: «Сучасний меблевий ринок України успішно розвивається і цілком може стати конкурентом для інших ринків по всьому світу»
16.03.2021
Загалом меблевий ринок України знаходиться на підйомі, як і більшість інших споживчих галузей після періоду радянського дефіциту. Меблевий ринок еволюціонує і наздоганяє західні по дизайну продукту, структурування ринку, обсягом споживання і виробництва.
Перші ідеї сучасного ринку
За словами Тараса Чекурда зароджувався «сучасний» ринок в середині 90-х, коли почав з’являтися перший попит, а внутрішні виробники не могли задовольнити з таких причин:
- несвоєчасна реорганізація;
- застаріле обладнання;
- продукт, який не відповідав тодішнім споживчим запитам.
У той же час сусідня Польща мала вже багаторічний досвід в меблевому виробництві. На початку 60-х власник IKEA Інгвард Кампард вибрав Польщу як потенційно привабливого виробника меблів для своєї мережі, і почав, на партнерських засадах, поглиблену модернізацію місцевих виробників. IKEA надала сучасне обладнання, культуру виробництва, стандарти якості і найголовніше – це стабільно зростаючий попит для всієї мережі. У 1990 IKEA відкрила свій перший повноцінний магазин в Польщі.
Все це дало потужний поштовх тамтешньої меблевої галузі, тому не дивно, що в середині 90-х саме з Польщі йшов основний імпорт меблів. Спочатку він був неорганізований і хаотичний, але до кінця 90-х перетворився на серйозний бізнес.
Початок нового розвитку на українському ринку
В кінці 90-х-початку 2000-х багато «компаній», які займалися «імпортом», почали замислюватися про виробництво подібної продукції вже на території України. До цього їх спонукали зростання мита, нестабільність поставок, курсові коливання.
Як говорить Тарас Чекурда, такі передумови зародження у більшості топових виробників корпусних меблів України. Так компанія VMV Holding http://vmv.net.ua/ не стала винятком.
До 2008 основним споживачем українських виробників був внутрішній ринок, а частка експорту не перевищувала 10-15%. Так тоді експортними ринками були:
- Російська Федерація;
- Казахстан;
- Таджикистан.
Інші країни не розглядалися на увазі, невідповідності якості, дизайну, екологічним стандартам.
Фінансова криза 2008 року і падіння внутрішнього попиту спонукали виробників до пошуку нових ринків збуту зокрема експорту, а події 2014 змусили різко переорієнтуватися з експорту в країни СНД на експорт до Західної Європи і решта світу. Для цього виробникам довелося в терміновому порядку змінити асортимент, дизайн продукту, відповідність екологічним нормам на ті, які затребувані на західних ринках.
Новий ринок – нові ідеї
Нашим виробникам успішно вдалося поміняти асортимент і за це їм варто віддати належне. Станом на кінець 2019 початок 2020 року в топових українських виробників корпусних меблів частка експорту становить від 50% до 95%. Якщо говорить про частку експорту в VMV Holding, то Тарас Чекурда називає цифру 82%. Загальний експорт меблів в 2019 склав 423 млн $. З них 70% це корпусні меблі (9403 інша меблі та їх частини). Основними імпортерами українських меблів на сьогодні є Німеччина (20%) і Польща (14%). Загалом від ситуації виграють всі.
Так економіка України має:
- постійні, що ростуть валютні надходження;
- податкові надходження;
- нові робочі місця.
Крім того українські споживачі отримують високоякісний продукт за прийнятною ціною.
Сучасний розвиток українського ринку: тенденції
Сам внутрішній ринок України знаходиться також на підйомі і його потенціал буде рости разом з ростом економіки та збільшенням житлового фонду. Український споживач стає примхливим. Так він виставляє деякі вимоги:
- продукт повинен бути в наявності вже сьогодні;
- завтра повинна бути його доставка і збірка;
- надання гарантійного та післягарантійного сервісу.
Через це падає попит у дрібних локальних оптовиків, які працюють зі складу без виставки та належного сервісу, і росте збут у відомих мережевих магазинах, і національних мережах як «Центр Меблів» в складі Епіцентру, як ЮСК України. Також зростаючим трендом останніх років стала онлайн-торгівля. І вже сьогодні ми оцінюємо, що 15% покупок 2020 року в нашому сегменті було зроблено в інтернет-магазинах (в 2018 це було 5%), а кращий зростання показують компанії з вдалим поєднанням офлайн і онлайн-торгівлі:
- Тобто коли споживач має можливість прийти оглянути реально продукт в магазині, а саму покупку і подальший сервіс може отримати в онлайн-консультанта.
- Наявність «живих» магазинів збільшує довіру у клієнтів до інтернет-магазину, які не мають можливості потрапити до нього.
Ми розуміємо, що онлайн-торгівля – це міцний тренд, який буде тільки рости і, скажімо, в 2020 році може скласти вже 40%. Тому як виробники, ми вже сьогодні проводимо активну роботу з адаптації нашої продукції для потреб онлайн-торгівлі, це стосується упаковки, маркування.
«Ми як виробники для себе розуміємо, що ми конкуруємо на глобальному ринку з виробниками з Польщі, Німеччини, Китаю та іншими, тому наша продукція повинна відповідати світовим стандартам якості, екології і безпеки, і при цьому вигідно виділятися по дизайну та ергономіки», – так підводить підсумок Тарас Чекурда.